Лекция Папоротники

Папоротеподібні - це найдавніша група викопних і сучасних вищих спорових рослин,які з'явилися на Землі ще у девонському періоді палеозойської ери. В палеозойську еру ВСР ( вищі спорові рослини) уявляли собою великі дерева.
                                                                                           
 
 
 сучасні папороті розповсюджені на всій земній кулі,  трапляються в різних місцевостях, починаючи від пустель і закінчуючи болотами, озерами та солончаками, але найрізноманітніші вони в тропічних лісах. Це дерева, кущі, ліани, трави, що ростуть на ґрунті або як епіфіти - на деревах. Тропічні деревоподібні папороті сягають у висоту 20 м. У гірських лісах переважають ліаноподібні папороті. Типові папороті є рослинами сирих і вологих місць. В Україні справжнім раєм для папоротей є Карпати. Там на узліссі можна побачити густі зарослі Орляка.
 
 
 
А в лісі можна зустріти Адіантум.
 Папороть Блехнум.
 Папороть Гронепка півмісяцева - ключ-трава.
У циклу розвитку папороті переважає спорофіт. Він у більшості рослин багаторічний і має додаткові корені, прямостоячі, повзучі, виткі стебла або ж підземні стебла (кореневища) та великі листки, які називають вайями. Молоде листя папороті скручене у вигляді равлика й густо вкрите коричневими лусочками. Листок розвивається поволі, у міру росту розкручується. Листя у папороті крупне, розсічене, двоперисте. Максимальна довжина листка  до 30м. У більшості папоротей листки виконують функцію фотосинтезу й спороношення.
 
У літку на нижньому боці листка з'являються коричневі горбики - соруси ( групи спорангіїв), у яких утворюються й дозрівають спори. Доспілі спори розносяться вітром, проростають, утворюючи сердцеподібну зелену пластинку - заросток, який має в поперечнику 2-4 мм. Заросток прикріплюється до ґрунту ризоїдами. На нижньому його боці утворюються статеві органи: архегонії -жіночі, антеридії -чоловічі; у них дозрівають жіночі та чоловічі статеві клітини. Запліднення відбувається за наявності вологи (дощ або рясна роса), яка затримується під заростком.
 
Із зиготи розвивається зародок, який має первинний корінець, стебельце та листок. Спочатку зародок прикріплений до заростка й одержує від нього поживні речовини. Потім він закріплюється в ґрунті та дає початок дорослій рослині. Отже, під час розвитку папороті відбувається чергування двох поколінь, що різко розрізняються між собою. Листкостеблова рослина, на якій утворюються спори, називається спорофітом і є нестатеве покоління. Воно в папороті переважає. Статеве покоління - заросток (гаметофіт) - представлене невеликою зеленою пластинкою.
Різноманітність папоротеподібних.
Страусове перо звичайне - багаторічна рослина, заввишки 60-150 см з товстими чорно-бурим, повзучим кореневищем і підземними погонами. Вегетативні та спророносні листки різняться між собою формою та кольором. Купки спорангіїв округлі, розміщені на потовщеннях жилок.
 
 
 
 Росте у сирих листяних лісах, на вогких місцях. Поширена У Карпатах, зрідка трапляється у Поліссі, у Лісостепу і Степу. Спороносить у липні - серпні. Тіньовитривала декоративна рослина, придатна для озеленення тінистих місць. Використовують у медицині як глистогінний засіб. Порівняно рідкісна рослина, потребує охорони.
Сальвінія плаваюча.  Це невеличка однорічна рослина, що плаває на поверхні води; трапляється у водоймах зі стоячою водою та з повільною течією. Стебло у неї тоненьке, горизонтальне, несе у вузлах три ряди листків, з яких два ряди плаваючі, надводні й один ряд підводний. Плаваючі листки асимілюючи, зелені, з овальною або яйцеподібною пластинкою та дуже короткими черешками. Підводні листки дуже схожі на корені, вони бурого кольору, розсічені на довгі ниткоподібні частинки густо вкриті короткими волосками. Коріння сальвінія не має
 
При основі підводних листків містяться групами кулясті спорокарпії на коротких ніжках. У спорокарпіях утворюються соруси в яких дозрівають спори. Спори сальвінії проростають на весні. Процес проростання спор, запліднення і розвитку заростка відбувається у воді. Сальвінія може швидко і легко розмножуватися і вегетативно. ЇЇ тендітні стебельця навіть за малого руху води легко розпадаються на окремі членики, з яких швидко розвиваються нові рослини.
 Рослина була названа на честь італійського професора А. Сальвіні, який жив у XVII-XVIII ст. у Флоренції. На земній кулі вона досить поширена. В Україні трапляється спорадично по всій території, частіше у басейні Дніпра, однак більш любить стоячі водойми. Ця крихітна ( завбільшки 5-7 см) водяна папороть. Для процвітання цього виду необхідна лише чиста, без промислових забруднень вода. Зараз сальвінія плаваюча занесена до Червоної книги України.
 Окрім сальвінії в Червону книгу України занесені і інші папороті. Це - Вудсія альпійська.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марсилія чотирилиста.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адіантум венерин волос.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Роль папоротей у природі  та значення в житті людини.
Папороті входять до складу природних угруповань, відіграють значну роль у накопиченні органічної речовини ґрунту. Кореневища деяких видів папоротей поїдають тварини. Як харчову рослину використовують молоді листки та кореневища орляка. Екстракт кореневища щитника чоловічого використовують у медицині як сильний глистогінний засіб. Використовують декоративні папороті як кімнатні рослини та для створення квіткових композицій.
Це цікаво!
Масаї Нової Зеландії, аборигени Канарських островів, індіанці Америки виготовляли з кореневищ орляка хліб або вживали їх у сирому вигляді. Зола орляка містить велику кількість калій карбонату, який використовують у виробництві тугоплавкого скла та мила. Мийні та вибілювальні властивості орляка відомі задовго до появи мила.

скачать софт